підтискувати — див. підтискати … Український тлумачний словник
відтискувати — див. відтиснути … Словник синонімів української мови
відтискувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
підтискувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
відбивати — I = відбити 1) (ударами відокремлювати частину від цілого), оббивати, оббити, надбивати, надбити, збивати, збити, відколювати, відколоти, лупати 2) (успішно протидіяти наступові супротивника, боєм змушувати його відступити), відкидати, відкинути … Словник синонімів української мови
віддавлювати — юю, юєш, недок., віддави/ти, авлю/, а/виш; мн. відда/влять; док., перех. 1) Те саме, що відтискувати. 2) Натискаючи на що небудь, викликати біль; ушкоджувати … Український тлумачний словник
відпирати — I а/ю, а/єш, недок., відпе/рти, відіпру/, відіпре/ш, док., перех., розм. 1) рідко. Те саме, що відмикати 1). 2) Силою змушувати відступити назад; відтискувати. 3) тільки док., фам. Віднести щось важке, напружуючись. II а/ю, а/єш, недок., відіпр … Український тлумачний словник
відтирати — а/ю, а/єш, недок., відте/рти, відітру/, відітре/ш; мин. ч. відте/р, те/рла, те/рло; док., перех. 1) Розтираючи поверхню шкіри, приводити кого небудь до притомності або повертати чутливість частинам тіла. 2) розм. Те саме, що відтискувати 1);… … Український тлумачний словник
відтискати — див. відтискувати … Український тлумачний словник
відтискування — я, с. Дія за знач. відтискувати … Український тлумачний словник